Храм Вознесіння Господнього УГКЦ

Храм вражає красою, до того ж розміщений у мальовничій місцевості. Приклад неоготичної архітектури.

Недавно в храмі було замінено покриття даху. У даний час всередині відбуваються реставраційні роботи з відновлення первісних розписів інтер'єрів.

Храм Вознесіння Господнього УГКЦ, вул. Старознесенська, 23. Сучасний храм розташований на високому пагорбі, на місці старої дерев’яної церкви. яку поступово оббудовували новими стінами і розібрали після завершення будівництва. Проект виконано Владиславом Галицьким і реалізовано протягом 1897-1901 років. Стиль: історизм (неороманський та неоготичний). Матеріалом послужила цегла, зовні обмурована грубо обробленим пісковиком, що добувався поблизу. Для архітектурних елементів застосовано дрібнозернистий пісковик із села Демні, що поблизу Миколаєва. Стіни храму вкриті сучасними розписами із сюжетами переважно з Нового Заповіту.

Дуже гарний храм з чудовими краєвидами. Також вночі гарно підсвічується.

Був вражений красою споруди. Це просто краса архітектурі і колись це було за містом Лева

Один з найцікавіших храмів Львова. Збережена споруда побудована 1901 року за проектом архітектора Владислава Галицького на місці старої дерев'яної церкви (дерев'яний храм під час будівництва лишався всередині нової конструкції, згодом був розібраний — відома давня практика). Існують свідчення і про ще одну, найдавнішу церкву на цьому ж місці.

Неймовірно красивий храм !!! З вулиці просто нереальна краса. В середині ще на жаль не доводилось побувати, але після відвідин обов'зково поділюсь враженнями та доповню цей відгук.

На Личакові між Кайзервальдом та вулицями Опришківською і Кривчицями є т.зв. Знесіння. Назва походить від церкви Вознесіння Господнього . Цю церкву можна знайти далеко не в кожному путівнику, до неї не водять туристів, та й побачити її можна хіба що їдучи потягом до Львова, однак, мабуть, саме це й надає їй особливого шарму.

Красиве, видовищне місце. Неперевершена атмосфера. Церква має понад 100 років. Стіни дихають історією. І найважливіше, це От.Михайло, людина від Бога, завдяки його сумлінній роботі як пастора цієї надзвичайної церкви сталося справжнє диво, церква ожила, отримала друге життя, адже саме парафіяни це життя буть якого храму, і йому вдалось повернути усіх парафіан (й нетільки). Храм Вознесіння Господнього має давню історію. Вірогідно на місці давнього святилища на Знесінні за Високим замком була закладена церква, від якої отримало назву поселення. Найстарішу відому будівлю храму звели 1602 року і вона згоріла в час облог Львова. Із найдавніших документів, що стосуються церкви, наразі відомі лише два документи з 1687 і 1758 років,, вірніше підтвердження її привілеїв і призначення нових священиків. Відбудована дерев'яна церква простояла до 1901 року, коли на її місці звели сьогоднішній мурований храм. Але залишився опис і зображення старої церкви з середини XIX ст. Стіни церкви були розмальовані батальними сценами, було два бічні вівтарі з образами, покритими срібними золоченими шатами. Першим дослідником, котрий звернув увагу на цінність пам'ятки був австрійський археолог Адольф Вольфскрон, котрий опублікував 1858 року рисунок та план у віденському виданні у статті про дерев'яні церкви Моравії, Сілезії, Угорщини та Галичини. У тому ж році опис мистецьких пам'яток подав Феліціан Лобеський у газеті «Rozmaitości» (додаток до Gazeta Lwowska). Пізніше у своїх працях церкву згадували зокрема Федір Білоус, Юзеф Лепковський, Казимир Мокловський, Богдан Януш, Михайло Драган. У середині XIX століття церква перебувала у поганому технічному стані. З'явились плани будівництва нової. Іконографія дозволяє скласти певне уявлення про храм. Він був тридільним двоверхим, орієнтованим на осі південь-північ із входом з півдня. Складався з прямокутної нави, такої ж ширини квадратного бабинця з присінком та дещо вужчої прямокутної вівтарної частини. Нава і бабинець були увінчані четвериками із архаїчними низькими наметовими дахами; верх над бабинцем виконував функцію дзвіниці. Дах над вівтарною частиною — двосхилий. Інвентарний опис другої половини XIX ст. подає перелік окремих будівель на церковній території: дерев'яний будинок («монастир») із чотирма кімнатами; кухня (або пекарня) з житловою кімнатою; стайня; ще одна будівля, що поєднувала комору, возівню і стайню; хлів; стодола. Усі дерев'яні, криті гонтом або соломою і переважно у поганому стані. Інтер'єр церкви був розписаний сюжетами зі Старого та Нового Заповіту. За іконостасом знаходилась ікона «Розп'яття з ктиторами» від 1701 року. Біля вівтаря розміщувались також ікони історичного змісту. До нашого часу збереглись фрагменти високомистецької ікони «Вознесіння Господнє» від 1652 року, що знаходилась перед іконостасом. Церква посідала дзвін, датований 1557 роком, що походив з іншого, давнішого храму. Тут зберігалось рукописне Євангеліє 1603 року писане священиком Захарією зі Знесіння. Відомо про плани 1888 року про будівництво нового храму за проектом Василя Нагірного. З невідомих причин цього не відбулось. Новий проект виконано Владиславом Галицьким і реалізовано протягом 1897—1901 років. Стару церкву було зруйновано не відразу. Її поступово оббудовували новими стінами і розібрали після завершення будівництва. Храм розташований на високому пагорбі. У плані має форму хреста зі слабо вираженими раменами. Увінчаний одним великим восьмериком із куполом вкритим бляхою та високою бляшаною сигнатуркою, разом із якою загальна висота сягає 31 м. Матеріалом послужила цегла, зовні обмурована грубо обробленим пісковиком, що добувався поблизу. Для архітектурних елементів застосовано дрібнозернистий пісковик із села Демні, що поблизу Миколаєва. В інтер'єрі знаходиться низький одноярусний іконостас із різьбленими царськими та дияконськими вратами. Серед намісних ікон — дві, писані на дереві, різняться за манерою виконання. Їх автором ймовірно був монах Святоіванівської студитської лаври на ЗнесінніРафаїл Хомик. Стіни храму вкриті сучасними розписами із сюжетами переважно з Нового Заповіту.

Дуже красивий, доглянутий храм.

Маленький храм з надзвичайно цікавою архітектурою. В середині дуже гарно розписаний. Прилегла територія зелена і охайна. Дуже цікаве місце для відвідин у незвичному куточку Львова.

Красивый храм!

Архітектура Храму дуже гарна

Одна з найстаріших церков у Львові, 1904 р. збудована з каменю, раніше (300 років тому) тут була дерев'яна церква

Храм дуже гарний, має свою історію - збудований на місці занедбаної дерев'яної церкви

Красивий храм.

Унікальна церква! Випромінює неймовірну енергетику!

Церква це церква, як можна її оцінити

Дуже красивий храм!

Один з найстаріших храмів Львова

Очень красивый храм!

Дуже гарний храм

Храм Вознесіння ГНІХ УГКЦ.

гарно

Надзвичайно гарний!

Дуже гарно

Перлина Львова

Святе місце

Чудове місце)

Гарно

старовинна архітектура, дуже красива церква

Гарно виглядає ззовні.

????????…

????????…

дуже красива церква

????????…

????????…