РЛС "Памір"

Вражаюче місце. Атмосфера розрухи та розкрадання нагадує Припять, проте вид в сотні разів кращий. Йшли пішки з с. Шепіт, в дві сторони це приблизно 36 км. Маршрут не складний, але затяжний. На підйом витратили 4.5 години, спускались 3.5 години. Весь час йшли дорогою якою підіймаються джипи, не ризикнули скорочувати шляхами про які розповідали місцеві. По дорозі є вдосталь мість для відпочинку, в тому числі з накриттям, та джерело набрати води. P.S. Дорога до с. Шепіт гірша за поверхню Місяця. Якщо «пощастить» як мені, та ви дорогою назад проб’єте піддон, у Верховині є майстер, що може заварити. Інфа 100% :)

Неймовірно гарне місце. Добиралися до нього пішки з с.Верхній Яловець. В загальному пройшли 18 км за 5 годин. Обов'язково потрібно усім тут побувати

Чудова місцина рідної землі. Де випало щастя народитися. Але обідно що про неї так занедбали і часто замусоряють під час фестивалів. Наш народ як вип’є чарочку то він берегів не бачить. А так це найбільша в бувшому Союзі РЛС яких було тільки дві. Вони були побудовані для моніторингу літаків які порушували державні кордони. І що цікаво що колір якими покриті азбесто текстолітові листи якщо я не помиляюся ( матеріал з якого скручені купола) не видно з повітря. Висота найбільшого купола 80 метрів. І що цікаво на скручення куполів було привезено і використано 5 камазів болтів з гайками. Проходження військової служби тут рахувалося в стаж рік за півтора так як клімат зимою тут суворий. Хто ще знає яку цікаву інфу діліться цікаво читати.)

Цікаве місце! атмосферне! після дощів доїхати дуже-дуже важко навіть підготовленіими джипами. в суху погоду заїзд без проблемний!

Чудове та атмосферне місце, рекомендую поїхати тільки треба мати авто по вижче тоді доїхати точно можна( в дощ їхати не рекомендую хіба що ви любите екстрим:) також по дорозі можна побачити багато малини та ожини, автомобілі там досить рідко їздять, корків не повинно бути:) Якщо плануєте поїхати тоді Удачі))

Вражаюче місце! На легковому авто я б не став виїжджати сюди. Та й маршрут від Верхній Яловець досить мальовничий і не складний. По дорозі чимало джерел. На вершині є теж. Можна зайти в кожну з куль. В середині дуже цікаве ехо (ефект мікрофону). На території є столики з лавками. Хай щастить з погодою).

Місце , справді чудове і атмосферне . Власним автомобілем на гору підніматися не рекомендую. Краще за 1000 грн. домовитися з місцевим на джипі. Шкодую, що не встигли поїхати в покинуте село Сарата.

Нажаль , скоріш за все ми це унікальне місце, найближчим часом втратимо. Місцеві тягнуть металобрухт, "туристи" залишають сміття. Шалені краєвиди та казкові сфери на горизонті.

Доволі чисто. Є багато столиків з лавками. На ніч краще ховатися в лісі, бо на полонині біля самих куполів буває шумно цілу ніч)))

Атмосферно. Всередині шари абсолютно пусті. Все закинуте, у колишніх будівлях розруха. Для любителів заброшок - те, що треба.

Місце просто шикардосне з чудовими видами.

Місце з цікавою атмосферою, можна доїхати джипом, дійти пішки. Є вода і галявини з видом на Румунські гори. Йти пішки з с. Шепіт після того як випав дощ не рекомендую адже дорога розбита машинами, місцями можна погрязнути в болоті по коліна. Пробула тут всього 4 години, як для мене то це замало часу. Я б виділила 1 день, щоб сповна насолодитися природою та обійти і детально порозглядати купола Паміру.

Занедбанно. Гуляют коні та корови. Ніхто не займаєтся уим місцем

Ми цілою групою добиралися на Памір із Селятина позашляковиками. В квітні ще дуже багато снігу. Ще 1.5 км довелося дійти пішки, бо сніг вже провалювався і небезпечно далі їхати. Пощастило, що погода була сонячна і безвітряна. Нагорі самі сфери з дирами, коли сніг тане, скрізь тече вода. Краєви неймовірні! Варті того, щоб сюди піднятися.

Крайовид неймовірний, дорога дарує емоції і затрати на шиномонтаж... Раджу відвідати!

Можна було б зробити крутий туристичний об"єкт, але все закинуто, гуляють корови, бруд. Ще й ріжуть все, що не дорізали, на металолом. Хоч би до куль не добрались

Пам‘ятка історії України. Погані дороги, але чудові, доброзичливі люди та гарні краєвиди. Для любителів off-road - ідеальне місце. На звичайній, непідготовленій машині не піднятися. Також поряд РЛС знаходиться високогірна сироварня де можна придбати, у місцевих, бринзу.

Здійснив ще одну з цілей, відвідав РЛС Памір, що знаходиться на горі Томник. Вирішив заїхати на неї авто, але підвела погода... з ночі розпочався сніг та й під ним нас вже очікувала ожеледиця. Змушені були брати напрокат позашляховика з ланцюгами на колесах, так як погода трохи зруйнувала дорогу. Подорож на повному приводі виявилась досить екстремальною та цікавою. Кінцевий результат того коштує. Вид неперевершений. Хто збирається відвідати дане місце - рекомендую. Якщо в теплу пору, то краще пішки, а зимою однозначно шукайте повний привід)

Бомбезна локація... Головне щоб лишилась ціла(

Вражаюче місце! Перше відчуття коли заходиш під купол - приємно дивує акустика, потім розчаровують кучі сміття( Крім РПУ є ще комплекс будівель (гуртожитки і т.д.). Дуже жаль що такий обєкт в такому стані( Подібний купол був і на г. Стій, але там залишились тільки залишки бетонів( тому зірочок 5 попри загальну запущеність...

Довгим та складним був шлях ) але він того вартий. Дуже крута локація, особливо взимку. Краєвиди просто фантастичні. На території є достатньо багато локацій для того щоб зробити фотографії на пам'ять. Сумно, що держава не доглядає це місце.

Велична споруда часів Радянського Союзу. Дуже гарна природа буковинських Карпат.

Вражаюче місце своєю величю красою гір

Цікаве місце.

Просто крутe місцe якe потрібно побачити

Тут неймовірно! Тут потрібно побувати!

Ляпота.

Обов'язково до відвідування!

Гарний краєвид горів.

Атмосферне місце

(Перекладено сервісом Google) асфальт закінчиться за 44 км до точки, якщо їхати з Верховини, дорога закінчується за 16 км і приблизно 10 км гірський підйом. Добиралися 1 година 20 хв десь ці 16 км. не знаю як туди не легковиках їдуть, 4х4 маст хев тут. з 20 см кліренсом на узвозі чіплявся захистом. вид на верху того вартий. якби ще за собою люди прибирали. (Оригінальний відгук) асфальт заканчивпется за 44 км до точки, если ехать с Верховины, дорога заканчивается за 16 км, и примерно 10 км горный подъем. Добирались 1 час 20 мин где то эти 16 км. не знаю как туда не легковушках едут, 4х4 маст хэв тут. с 20 см клиренсом на спуске цеплялся защитой. вид на верху того стоит. если б еще за собой люди убирали....

(Перекладено сервісом Google) Це місце однозначно варто відвідати! Масштабність і занедбаність цього місця на тлі природи роблять шок! Начиталася відгуків, що на гору заїжджають жигулі і смарт, думали їхати Дастера - добре що передумали, не доїхали б. З с.Путіли до с.Шепіт дуже погана дорога. Підйом з Шепоту на вершину - бездоріжжя: пару раз через річку і багато раз по великим коліям бруду (останній тиждень тут часто дощ), ті гроші що ми заплатили за подорож однозначно менше ніж ми б заплатили за ремонт своєї машини так і не доїхавши)) ) в інст є сторінка @steep_travel у них спец.джіпи і досвідчені водія. З ними піднялися до Паміру, заїхавши на полонину за карпатським сиром, погуляли біля куполів, заїхали на хутір пообідали і потім до озера "Гірське (Карпатське) око", погуляли там (воно як маленький Синевир) і через чергову полонину гірськими дорогами спустилися назад в с.Шепіт. Вся поїздка зайняла 7 годин, водій розповів і про життя в Карпатах і про Памір. Відмінне подорож! Шикарна природа! (Оригінальний відгук) Это место однозначно стоит посетить! Масштабность и запущенность этого места на фоне природы делают шок! Начиталась отзывов, что на гору заезжают жигули и смарты, думали ехать дастером - хорошо что передумали, не доехали бы. С с.Путилы до с.Шепот очень плохая дорога. Подъем с Шепота на вершину - бездорожье: пару раз через реку и много раз по большим колиям грязи (последнюю неделю тут часто дождь), те деньги что мы заплатили за путешествие однозначно меньше чем мы б заплатили за ремонт своей машины так и не доехав))) В инсте есть страница @steep_travel у них спец.джипы и опытные водителя. С ними поднялись к Памиру, заехав на полоныну за карпатским сыром, погуляли возле куполов, заехали на хутор пообедали и потом к озеру "Гірське (Карпатське) око", погуляли там (оно как маленький Синевир) и через очередную полоныну горными дорогами спустились назад в с.Шепот. Вся поездка заняла 7 часов, водитель рассказал и про жизнь в Карпатах и про Памир. Отличное путешествие! Шикарная природа!

(Перекладено сервісом Google) Виїхали вранці рано, та машина була соответвуют., Але виявляється можна і на копійці піднятися. Ми були здивовані що за 3 км до куль встретілі.На шляху багато малини, суниці .А види на світанку ... ???? (Оригінальний відгук) Выехали утром рано, да машина была соответвующая., Но оказывается можно и на копейке подняться. Мы были удивлены что за 3 км до шаров встретили.На пути много малины, земляники .А виды на рассвете ...????

(Перекладено сервісом Google) Виїхали вранці рано, та машина була соответвуют., Але виявляється можна і на копійці піднятися. Ми були здивовані що за 3 км до куль встретілі.На шляху багато малини, суниці .А види на світанку ... ???? (Оригінальний відгук) Выехали утром рано, да машина была соответвующая., Но оказывается можно и на копейке подняться. Мы были удивлены что за 3 км до шаров встретили.На пути много малины, земляники .А виды на рассвете ...????

(Перекладено сервісом Google) Їздили на Туарегу, дощів не було тиждень, але все ж бруд і калюжі на дорозі були. Проїхати цілком можна, бачив навіть на моноприводе заїжджають, хоча було пару місць де без повного я б не проїхав. Високий кліренс вітається, тому як колейность. В одну сторону від сел. Шепіт близько 2х годин. Народу ближче до обіду в вихідний день зверху дуже багато, любителям самоти краще мабуть на світанку приїжджати. (Оригінальний відгук) Ездили на туареге, дождей не было неделю, но все же грязь и лужи на дороге были. Проехать вполне можно, видел даже на моноприводе заезжают, хотя было пару мест где без полного я бы не проехал. Высокий клиренс приветствуется, потому как колейность. В одну сторону от пос. Шепот около 2х часов. Народа ближе к обеду в выходной день сверху очень много, любителям одиночества лучше пожалуй с рассветом приезжать.

(Перекладено сервісом Google) Виїхали ми 8ого липня в сторону Паміру на передньо приводному KIA Sportage. Була складна і напружена дорога, а машини які їхали з Паміру, говорили, що ми не проїдемо. Але у нас получилось !!! Останні 3,8 км до Паміру, мабуть, найскладніша ділянка. А складні дороги в плані бруду і різких горбків через які ми терлися пузом і захистом. До цього переїжджали через 2-3 річки, по дорозі часто протікає джерело, багато каменів, бруду, але все можливо! На деяких ділянках нам знадобилися сокира, лопата і сильні руки. Машина ціла, нічого не зламали (трошки захист погнули). По дорозі зв'язку немає ніякої, на горі ловить Румунський роумінг, іноді ловив Київстар. Нам дуже пощастило з погодою, тому що зазвичай в горах дощ, але було майже сухо, інакше не проїхали б. Їхали ми через Селятин, Путіло по гугл мапі, але десь на 1-2 години довше. Назад спустилися швидше, але постійно билися бампером об каміння. Види, які відкриваються з гори, станції, які заворожують своєю незвичайністю явно коштували тих жахливих доріг. Але все ж, ми не рекомендуємо туди їхати на кросовери і нижчих машінах???? (Оригінальний відгук) Выехали мы 8ого июля в сторону Памира на передне приводном KIA Sportage. Была сложная и напряженная дорога, а машины которые ехали с Памира,говорили ,что мы не проедем. Но у нас получилось!!! Последние 3,8 км до Памира,пожалуй,самый сложный участок. А сложные дороги в плане грязи и резких бугорков из-за которых мы терлись пузом и защитой. До этого переезжали через 2-3 реки, по дороге часто протекает источник , много камней ,грязи, но все возможно! На некоторых участках нам понадобились топор,лопата и сильные руки. Машина цела, ничего не сломали(немножко защиту погнули) . По дороге связи нет никакой, на горе ловит Румынский роуминг, иногда ловил Киевстар. Нам очень повезло с погодой, потому что обычно в горах дождь, но было почти сухо,иначе не проехали бы. Ехали мы через Селятин,Путило по гугл карте, но где-то на 1-2 часа дольше. Обратно спустились быстрее,но постоянно бились бампером об камни. Виды , которые открываются с горы , станции,которые завораживают своей необыкновенностью явно стоили тех ужасных дорог. Но все же , мы не рекомендуем туда ехать на кроссоверах и более низких машинах????

(Перекладено сервісом Google) Виїхали ми 8ого липня в сторону Паміру на передньо приводному KIA Sportage. Була складна і напружена дорога, а машини які їхали з Паміру, говорили, що ми не проїдемо. Але у нас получилось !!! Останні 3,8 км до Паміру, мабуть, найскладніша ділянка. А складні дороги в плані бруду і різких горбків через які ми терлися пузом і захистом. До цього переїжджали через 2-3 річки, по дорозі часто протікає джерело, багато каменів, бруду, але все можливо! На деяких ділянках нам знадобилися сокира, лопата і сильні руки. Машина ціла, нічого не зламали (трошки захист погнули). По дорозі зв'язку немає ніякої, на горі ловить Румунський роумінг, іноді ловив Київстар. Нам дуже пощастило з погодою, тому що зазвичай в горах дощ, але було майже сухо, інакше не проїхали б. Їхали ми через Селятин, Путіло по гугл мапі, але десь на 1-2 години довше. Назад спустилися швидше, але постійно билися бампером об каміння. Види, які відкриваються з гори, станції, які заворожують своєю незвичайністю явно коштували тих жахливих доріг. Але все ж, ми не рекомендуємо туди їхати на кросовери і нижчих машінах???? (Оригінальний відгук) Выехали мы 8ого июля в сторону Памира на передне приводном KIA Sportage. Была сложная и напряженная дорога, а машины которые ехали с Памира,говорили ,что мы не проедем. Но у нас получилось!!! Последние 3,8 км до Памира,пожалуй,самый сложный участок. А сложные дороги в плане грязи и резких бугорков из-за которых мы терлись пузом и защитой. До этого переезжали через 2-3 реки, по дороге часто протекает источник , много камней ,грязи, но все возможно! На некоторых участках нам понадобились топор,лопата и сильные руки. Машина цела, ничего не сломали(немножко защиту погнули) . По дороге связи нет никакой, на горе ловит Румынский роуминг, иногда ловил Киевстар. Нам очень повезло с погодой, потому что обычно в горах дождь, но было почти сухо,иначе не проехали бы. Ехали мы через Селятин,Путило по гугл карте, но где-то на 1-2 часа дольше. Обратно спустились быстрее,но постоянно бились бампером об камни. Виды , которые открываются с горы , станции,которые завораживают своей необыкновенностью явно стоили тех ужасных дорог. Но все же , мы не рекомендуем туда ехать на кроссоверах и более низких машинах????

(Перекладено сервісом Google) Дороги в 2х місцях майже немає півметрова колія з ГРАЗ, проїду лише джип з дуже великим кліренсом або байк по траві. Місце красиве доходячи до Паміру є альтанка для туристів з найкращим видом в окрузі. Недалеко живуть гуцули сировари. (Оригінальний відгук) Дороги в 2х местах почти нет полуметровая колия с гразью, проедит только джип с очень большим клиренсом или байк по траве. Место красивейшее недоходя до памира есть беседка для туристов с лучшим видом в округе. Недалеко живут гуцулы сыровары.

(Перекладено сервісом Google) Нам вдалося побувати тут 3.05.21, піднімалися на Mitsubishi Outlander до майже до самого верху, нам залишилося 8 км до самої станції, як дорога стала просто жахливою, були крижані високі колії, через них неможливо було проїхати. Ми вирішили не ризикувати, а взяти джип напрокат у місцевих з водієм, так як дорога реально небезпечна, нам не хотілося повертатися додому ні з чим, адже ми проклали такий довгий шлях. Сюди краще приїжджати влітку, коли не буде льда.Хоть дорога не проста, прекрасні види на гори цього варті. Паспорт з собою брати не потрібно, так як тут нікого не проверяют.Летом обов'язково сюди повернемося. (Оригінальний відгук) Нам удалось здесь побывать 3.05.21, поднимались на Mitsubishi Outlander до почти до самого верха,нам осталось 8 км до самой станции,как дорога стала просто ужасной,были ледяние высокие колии, из-за них невозможно было проехать. Мы решили не рисковать,а взять джип напрокат у местных с водителем,так как дорога реально опасная, нам не хотелось возвращаться домой ни с чем,ведь мы проложили такой долгий путь. Сюда лучше приезжать летом,когда не будет льда.Хоть дорога не простая,прекрасные виды на горы этого стоят. Паспорт с собой брать не нужно,так как здесь никого не проверяют.Летом обязательно сюда вернёмся.

(Перекладено сервісом Google) Багато хто говорить що в дощ або після дощу їхати не варто. Можна заперечити. Дорога там реально погана. Їхали з Мигово до самої вершини приблизно 5 годин. Проїзд проходить через КПП, тому бажано мати з собою паспорт. У нас була команда з 3 машин. Позашляховик SSangYong, Sprinter і Vito. Подезжалі вже до початку вершини і ліванул дощ. Вирішили не відступати. Підсумок - піднімалися по жахливої ​​дорозі майже 3 години .. P.S. воно того варто .. раз в житті))) (Оригінальний відгук) Многие говорят что в дождь или после дождя ехать не стоит. Можна оспорить. Дорога там реально плохая. Ехали с Мигово до самой вершины примерно 5 часов. Проезд проходит через КПП, поэтому желательно иметь с собой паспорт. У нас была команда с 3 машин. Внедорожник SSangYong, Sprinter и Vito. Подезжали уже к началу вершины и ливанул дождь. Решили не отступать. Итог - поднимались по ужаснейшей дороге почти 3 часа .. P.S. оно того стоит .. раз в жизни)))

(Перекладено сервісом Google) Піднімалися 15 жовтня 2021 року на Шевроле Каптіва 2.4 .Дорога рясно встелена камінням, були ділянки і рівні относітельно.На вершині види дуже зачаровують .Связі немає .Для тих хто збирається їхати захист у двигуна повинна бути надійна, і ще сподіваються тільки на себе.Я нас на підйомі патрубок грубки лопнув, закільцювати, залив воду зі струмка і далі вверх.Остановілісь запропонувати допомогти тільки два автомобіля з усіх повз проїздили (15-20) Водіям зупинилися величезна благодарность..Так що всім удачі і відмінних вражень. (Оригінальний відгук) Поднимались 15 октября 2021 года на Шевроле Каптива 2.4 .Дорога обильно устлана камнями,были участки и ровные относительно.На вершине виды очень завораживающие .Связи нет .Для тех кто собирается ехать защита у двигателя должна быть надёжная ,и ещё надеятся только на себя.У нас на подъёме патрубок печки лопнул, закольцевал ,залил воду из ручья и дальше вверх.Остановились предложить помочь только два автомобиля из всех мимо проезжавших (15-20)Водителям остановившихся огромная благодарность..Так что всем удачи и отличных впечатлений.

(Перекладено сервісом Google) Забралися навіть на такий авто (фольксваген поло), їхали через перевал і село Шепіт. Доріг немає від слова зовсім. Дуже красиво. Красиві пейзажі. Багато альтанок по дорозі. Якщо хочеться вражень - вперед. Шкода приїхали пізно. Поверталися в темряві. Жартували по сніданок туриста з доставкою для ведмедів. Хоча ліс по шляху дуже густий і ведмеді думаю просто не пролізуть. Поїздкою задоволені. Просто самим місцем. Хоча на саму станцію дивитися нема чого. Так, це прикордонна зона - візьміть документи, щоб знали хто пропав. ;) (Оригінальний відгук) Забрались даже на такой авто (фольксваген поло), ехали через перевал и село Шепот. Дорог нет от слова совсем. Очень красиво. Красивые пейзажи. Много беседок по дороге. Если хочется впечатлений - вперед. Жаль приехали поздно. Возвращались в темноте. Шутили по завтрак туриста с доставкой для медведей. Хотя лес по пути очень густой и медведи думаю просто не пролезут. Поездкой довольны. Просто самим местом. Хотя на саму станцию смотреть нечего. Да, это приграничная зона - возьмите документы, чтобы знали кто пропал. ;)

(Перекладено сервісом Google) Були сьогодні. Гарно! Сніг виблискує на сонці. Але в селі Шепіт дорога закінчується остаточно. Від Чернівців їхали через Вашківці, Вижниця, Путила майже 4 години на Пріорі. Цілком звичайні українські дороги. В одному місці на повороті з нахилом сильно занесло. Після Путила недалеко від прикордонної застави мтс зловив румунський роумінг. Так зрозуміла місцеві користуються Київстар. Паспорт не знадобився. У деяких сферах обалденная акустика. З шепіт домовилися з місцевими за поїздку. Нам пощастило з погодою і дісталися за 40 хвилин. Через річки мені було страшнувато переїжджати вбрід (Оригінальний відгук) Были сегодня. Красиво! Снег сверкает на солнце. Но в селе Шепот дорога заканчивается окончательно. От Черновцов ехали через Вашковцы, Вижница, Путила почти 4 часа на приоре. Вполне обычные украинские дороги. В одном месте на повороте с наклоном сильно занесло. После Путила недалеко от погранзаставы мтс поймал румынский роуминг. Так поняла местные пользуются Киевстар. Паспорт не понадобился. В некоторых сферах обалденная акустика. Из шепот договорились с местными за поездку. Нам повезло с погодой и добрались за 40 минут. Через реки мне было страшновато переезжать вброд

(Перекладено сервісом Google) Бив взимку. До Паміру не дійшли 4 км. Для зими складний маршрут. Снігу по пояс дороги дуже мало протягнута коліямі від саней. Чи не лудший маршрут для зими. Позній старт складно добиратися. Але це неймоверно красивий ліс лінія границі дуже атмосферно їздять сание вози. Дуже холодно але цікаво і атмосферно. Шкода що не дійшли (Оригінальний відгук) Бил зимой. До памира не дошли 4 км. Для зимы сложный маршрут. Снега по пояс дороги очень мало протянута колиями от саней. Не лудший маршрут для зимы. Позний старт сложно добираться. Но это неймоверно красивый лес линия граници очень атмосферно ездят саные повозки. Очень холодно но интересно и атмосферно. Жаль что не дошли

(Перекладено сервісом Google) Їздили в червні 2020 року, на Mitsubishi Outlander XL, після тривалих дощів. Дійсно, як і пишеться в багатьох відгуках, дорога від с. Шепіт до м Томнатик і власне колишньої радянської в / ч, де і розташована РЛС, виявилася не найпростіша. По дорозі в 2-х місцях очікує брід через річку, що само по собі не проблема з більш-менш немаленьким кліренсом авто. Ще в 2-х місцях йде лісоповал густо на дорозі працює гусенична техніка, так що в мокру погоду бруду там 20 см.не менше, але на повному приводі проїхали без застрявання і заметів. В цілому дорога від с. Шепіт до гори займає близько 1 години часу, пересування на швидкості 10 км / ч оптимальне. Увага - всім автомобілістам !!! На самій вершині гори, між куполами РЛС настійно рекомендується їздити тільки по наїждженим ґрунтовим коліях, так як кругом в траві, на каменях і всередині самих куполів (куди всі хочуть заїхати прям на авто) дуже багато битих склоблоків від вікон будівель тієї ж РЛС. Осколки битого стеклоблока, лежачи на каменях, і потрапляючи під колесо, запросто ріжуть його з боків (якщо і не сам протектор), причому порізи глибокі і колеса спускають дуже швидко. Без запаски, домкрата і буксір.троса їхати не рекомендується від слова «зовсім». Само по собі місце дійсно незвичайне, можна кататися на конях, яких тримають місцеві жителі (живуть в декількох хатках, недалеко від вершини і РЛС), вони ж продають сир, бринзу (будз, вурду) і т.д. Поруч пасуться корови, чиї сліди перебування в достатку зустрічаються під куполами РЛС :) Можна прогулятися на сусідню гору Яровицю, прямо по хребту, це недалеко. По дорозі відкриється вид на Румунські Карпати і шикарний пік Ineu (2279 m.), Який своєю крутістю віддалено нагадує вершину Румунії-пік Молдовяну. Назад їхати від РЛС рекомендовано до настання темряви і тією ж дорогою через село Шепіт і перевал Семенчук, тому що дорога від РЛС до с. Верхній Яловець представляє повний оффрроад з камінням, струмками, ямами, глибокими коліями, які вимагають кліренс від 220 мм. + Серйозний повний привід з блокуваннями і т.д. Інакше можна дуже глибоко і міцно застрягти. З огляду на, що район с. Шепіт - це прямо край країни, на маршруті багато прикордонних зборів з ЄС (Румунією). Патрулюють прикордонники. Бажано заздалегідь направляти по електронній пошті в Чернівецький погран.отряд повідомлення про прибуття в р-н РЛС, а в день поїздки брати з собою паспорта. В цілому прикордонники абсолютно лояльні до туристів, але огляди і розпитування можуть все ж учинити :) Обов'язково варто відвідати це унікальне для України місце! (Оригінальний відгук) Ездили в июне 2020 года, на Mitsubishi Outlander XL, после продолжительных дождей. Действительно, как и пишется во многих отзывах, дорога от с. Шепіт до г. Томнатик и собственно бывшей советской в/ч, где и расположена РЛС, оказалась не самая простая. По дороге в 2-х местах ожидает брод через речку, что само по себе не проблема с более-менее немаленьким клиренсом авто. Ещё в 2-х местах идет лесоповал и рядом на дороге работает гусеничная техника, так что в мокрую погоду грязи там 20 см.не меньше, но на полном приводе проехали без застреваний и заносов. В целом дорога от с. Шепот до горы занимает около 1 часа времени, передвижение на скорости 10 км/ч оптимальное. Внимание - всем автомобилистам!!! На самой вершине горы, между куполами РЛС настоятельно рекомендуется ездить только по наезженным грунтовым колеям, так как кругом в траве, на камнях и внутри самих куполов (куда все хотят заехать прям на авто) очень много битых стеклоблоков от окон зданий той же РЛС. Осколки битого стеклоблока, лежа на камнях, и попадая под колесо, запросто режут его по бокам (если и не сам протектор), причем порезы глубокие и колеса спускают очень быстро. Без запаски, домкрата и буксир.троса ехать не рекомендуется от слова «совсем». Само по себе место действительно необыкновенное, можно кататься на лошадях, которых держат местные жители (живут в нескольких хатках, недалеко от вершины и РЛС), они же продают сыр, брынзу (будз, вурду) и т.д. Рядом пасутся коровы, чьи следы пребывания в изобилии встречаются под куполами РЛС:) Можно прогуляться на соседнюю горку Яровыцю, прямо по хребту, это недалеко. По дороге откроется вид на Румынские Карпаты и шикарный пик Ineu (2279 m.), который своей крутизной отдаленно напоминает вершину Румынии-пик Молдовяну. Назад ехать от РЛС рекомендовано до наступления темноты и той же дорогой через село Шепіт и перевал Семенчук, т.к. дорога от РЛС до с. Верхний Яловець представляет полный офф-роад с камнями, ручьями, ямами, глубокими колеями, требующими клиренс от 220 мм.+серьезный полный привод с блокировками и т.д. Иначе можно очень глубоко и крепко застрять. Учитывая, что район с. Шепіт - это прямо край страны, на маршруте много пограничных заборов с ЕС (Румынией). Патрулируют пограничники. Желательно заранее направлять по эл.почте в Черновицкий погран.отряд уведомление о прибытии в р-н РЛС, а в день поездки брать с собою паспорта. В целом пограничники абсолютно лояльны к туристам, но досмотры и расспросы могут всё же учинить:) Обязательно стоит посетить это уникальное для Украины место!

(Перекладено сервісом Google) Шикарне місце для відпочинку на пару днів з наметом і хорошою компанією! Але дорога тільки для позашляхової техніки, а після дощу тільки з гарною гумою! (Оригінальний відгук) Шикарное место для отдыха на пару дней с палаткой и хорошей компанией! Но дорога только для внедорожной техники, а после дождя только с хорошей резиной!

(Перекладено сервісом Google) Місце дуже незвичайне і напевно стоїть відвідування. Але дам відгук з точки зору класичного пішого туриста з рюкзаком і наметом. Джерел води поблизу до вершини Томнатика, на якій розташовані кулі РЛС, немає. Розраховуйте йти кілька кілометрів по воду. А взагалі доступність цього місця для машин і мотоциклів дуже сильно псує враження від самого місця, коли прийшов сюди пішки по красивому у маршруту. (Оригінальний відгук) Место очень необычное и наверняка стоящее посещения. Но дам отзыв с точки зрения классического пешего туриста с рюкзаком и палаткой. Источников воды поблизости к вершине Томнатика, на которой расположены шары РЛС, нет. Расчитывайте идти несколько километров за водой. А вообще доступность этого места для машин и мотоциклов очень сильно портит впечатление от самого места, когда пришел сюда пешком по красивейшем у маршруту.

(Перекладено сервісом Google) Дійсно прохолодне та загадкове місце для відвідування. Ви можете дістатись до вершини на автомобілі 4x4. (Оригінальний відгук) Realy cool and mysterious place to visit. You can get all the way to the top on 4x4 car.

(Перекладено сервісом Google) Їхали вздовж кордону з Верховини. Коли немає дощів, то на легковому автомобілі можна проїхати (якщо не завантажений повністю), але будьте готові до того, щоб будете стосуватися днищем і можете порізати колеса. Найкраще їхати на повноприводному авто з високим кліренсом. Найскладніша ділянка по середині: гостре каміння, різкі підйоми і колії. Піднімалися сім'єю на Ford Transit, на половині шляху залишили авто, так як навантажений машина стосувалася днищем. (На зустріч нам спускалися і легкові авто і спринтер.) Далі йшли пішки і, в порівнянні з Говерлою, шлях зовсім не складний, з ним впорався 5ти річна дитина. Уздовж шляху можна знайти багато чорниці та грибні галявини. Вид дуже красивий! (Оригінальний відгук) Ехали вдоль границы с Верховины. Когда нет дождей, то на легковом автомобиле можно проехать (если не гружённый полностью), но будьте готовы к тому, чтоб будете касаться днищем и можете порезать колёса. Лучше всего ехать на полноприводном авто с высоким клиренсом. Самый сложный участок по середине: острые камни, резкие подъемы и колии. Поднимались семьей на Ford Transit, на половине пути оставили авто, так как гружённая машина касалась днищем. (На встречу нам спускались и легковые авто и спринтер.) Далее шли пешком и, в сравнении с Говерлой, путь совсем не сложный, с ним справился 5ти летний ребёнок. Вдоль пути можно найти много черники и грибные поляны. Вид очень красивый!

(Перекладено сервісом Google) Атмосферний місце. Добирався своїм ходом на паркетнике Toyota rav4. Багато де є каміння, які чіпляв дном. Було два неглибоких броду (серпень 2017), в одному з яких втратив номер задній. Кілька вузьких для проходження автомобілем ділянок, де є можливість потерти бочком об гострі високі камені. В цілому підйом від села зайняв близько півтори години. Їхати на легковий не рекомендую, хіба що вам абсолютно не шкода автомобіль. Все що на рівні мого автомобіля по висоті - пройде, якщо у вас є досвід їзди по подібним дорогах. На верху гарні краєвиди, відчуття приголомшливе, побувати варто. Усередині в куполах все вкрадено і по суті порожньо (в одному куполі стоїть антена "Олена", в інших купи гною, тому що в холодні пори там тримають отару пастухи). Перед Памиром справа, і проїхавши далі куполів зліва будуть будівлі військової частини, де цілий рік живуть сім'ї, там же і ловить мережу Київстар в одному местп - люди покажуть де. В інших місцях мтс і київстар не беруть. У людей можна взяти сир і т.д., вода поруч з людьми. Якщо триматися дороги правіше і проїхати за найближчий лісок, ви побачите відмінне місце для ночівлі - огороджена альтанка з лавками і місцем під намети. Побувати варто. З боку Києва вкрай не раджу їхати через Долішній Шепіт - дороги немає особливо на перевалі, швидкість 5 + кмч. Рухайтеся через Вижниця-Путила-Селятин, там можна існувати. (Оригінальний відгук) Атмосферное место. Добирался своим ходом на паркетнике Toyota rav4. Много где есть камни, которые цеплял дном. Было два неглубоких брода (август 2017), в одном из которых потерял номер задний. Несколько узких для прохождения автомобилем участков, где есть возможность потерется бочком об острые высокие камни. В целом подьем от села занял около полутора часов. Ехать на легковой не рекомендую, разве что вам абсолютно не жалко автомобиль. Все что на уровне моего автомобиля по высоте - пройдет, если у вас есть опыт езды по подобным дорогам. На верху красивые виды, ощущения потрясающее, побывать стоит. Внутри в куполах все украдено и по сути пусто (в одном куполе стоит антена "Лена", в остальных кучи навоза, т.к. в холодные времена там держат отару пастухи). Перед Памиром справа, и проехав дальше куполов слева будут здания военной части, где круглогодично живут семьи , там же и ловит сеть Киевстар в одном местп - люди покажут где. В остальных местах мтс и киевстар не берут. У людей можно взять сыр и т.д., вода рядом с людьми. Если держаться дороги правее и проехать за ближайший лесок, вы увидите отличное место для ночевки - огражденная беседка с лавочками и местом под палатки. Побывать стоит. Из стороны Киева крайне не советую ехать через Долишний Шепот - дороги нету особенно на перевале, скорость 5+кмч. Двигайтесь через вижница-путила-селятин, там можно существовать.