Собор Святого Юра

Гарна велика площа. Зробили в сквері великий дитячий майданчик з цікавими каруселями, лазанками, батутами. Є багато лавок та смітників.

Архикатедра́льний собо́р свято́го Ю́ра — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.Розташований на Святоюрській горі. Висота над рівнем моря — 321 метр[4].З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772).Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

Затишне місце, люблю тут бути...

Дуже сподобався пам'ятник, та також дитячий майданчик

❤️❤️❤️ Величне місце, захоплює масштабами

круте місце

(Перекладено сервісом Google) Красиво, масштабно - ось два слова, які спадають на думку, коли дивишся на собор. Дійсно велике і цікаве про своєю архітектурою будівля. Всередину, на жаль, зайти не вийшло - були пізно ввечері. Однак і зовнішнього пишноти вистачило. Особливо, якщо врахувати, що йшов дощ. У гарну погоду, думаю, видовище було б значно цікавіше і яскравіше (Оригінальний відгук) Красиво, масштабно - вот два слова, которые приходят в голову, когда смотришь на собор. Действительно большое и интересное про своей архитектуре здание. Внутрь, увы, зайти не получилось - были поздно вечером. Однако и внешнего великолепия хватило. Особенно, если учесть, что шел дождь. В хорошую погоду, думаю, зрелище было бы значительно интереснее и ярче

Гарна велика площа. Зробили в сквері великий дитячий майданчик з цікавими каруселями, лазанками, батутами. Є багато лавок та смітників.

Архикатедра́льний собо́р свято́го Ю́ра — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.Розташований на Святоюрській горі. Висота над рівнем моря — 321 метр[4].З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772).Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

Дуже сподобався пам'ятник, та також дитячий майданчик

Затишне місце, люблю тут бути...

❤️❤️❤️ Величне місце, захоплює масштабами

круте місце

Красиво, масштабно – ось два слова, які спадають на думку, коли дивишся на собор. Дійсно велика та цікава про свою архітектуру будівля. Всередину, на жаль, зайти не вдалося - були пізно ввечері. Однак і зовнішньої пишноти вистачило. Особливо якщо врахувати, що йшов дощ. У хорошу погоду, гадаю, видовище було б значно цікавіше та яскравіше