Церква Різдва Божої Матері УПЦ

Церква Різдва Богородиці є окрасою комплексу Дальніх печер. Разом із прилеглими будівлями, зокрема шедевральною дзвіницею збудованою Степаном Ковніром, вона могла б бути окремим монастирем, й повірте, цей монастирський комплекс не загубився б, серед інших монастирів Києва і України. І знову ж, як і у випадку із більшісту храмів Києво-Печерської лаври, будівництво цього витвору українського бароко, пов’язане із періодом правління гетьмана Івана Мазепи – в той період було збудовано, перебудовано, або  відреставровано майже все те коштовне намисто лаврських храмів, яке нині є гордістю України. Церкву Різдва Богородиці збудували у 1696 році на кошти білоцерківського, чигиринського та київського полковника Костянтина Мокієвського – двоюрідного брата Івана Мазепи. Мокієвський вихідцем із білоцерківської шляхти. Його знали як найкращого козацького полководця, того часу, який приймав участь у всіх козацьких військових кампаніях і завжди виходив переможцем. Його називали руським Гектором (так його охрестив Пилип Орлик). Крім військових звитяг він був відомий своїм меценатством. У Києво-Печерській лаврі він збудував три церкви – Феодосіївську, Вознесенську та Різдва Богородиці. Більшість храмів Гетьманщини в кінці 17 століття зводились у стилі козацького бароко, яке пізніше трансформувалося у відомий стиль бароко українського. За основу бралися традиційні форми козацьких дерев’яних храмів, які переносилися на храми муровані значно більших розмірів. Церква Різдва Богородиці була збудована трикамерною, триверхою, й на мою особисту думку, вона могла бути схожа, наприклад на Покровський храм у Кожанці. У 1767 році до її кутів додали чотири додаткових прибудови із декоративними банями – це значно збагатило силует храму й додало йому завершеного вигляду. Семибанним ми його бачимо і нині. У 1784 році було виготовлено дерев’яний іконостас, який мав срібні позолочені Царські врата. Цей шедевр, виготовлений майстром на прізвище Чижевський, експонується у видатному лондонському будинку Сомерсет-хаус, у Гілбертівському зібранні ювелірних виробів. За понад трьохсотрічну історію живопис в храмі неодноразово поновлювався. Первісні барокові розписи не збереглися – можливо їх просто замалювали в період катерининських гонінь на національні культтури імперії. У 1817 році храм було розписано київським художником Іваном Квятковським. Розписи дуже постраждали в період другої світової війни й були зановово переписані після реставрації 1966-1970 рр. Нині церква Різдва Богородиці є справжньою перлиною українського бароко. Без її семи бань важко уявити силует Нижньої лаври. Храм перебуває у відмінному стані й заворожує паломників та туристів своєю красою.

Красивий храм в стилі барокко. Побудована вона була у 1696 році на місці дерев'яної, на кошти білоцерківського полковника Костянтина Мокієвського. Саме тут, колись, ще за часів першого ігумена Печерської лаври Варлаама, були зведені перші дерев'яні наземні споруди монастиря – церкви та келії. Мурована церква на Дальніх печерах спочатку була трикупольною, трикамерною, що характерно для церковної дерев'яної архітектури України того часу. У 1767 році до всіх чотирьох кутів храму були зроблені прибудови, над якими додатково встановлено чотири декоративні бані, які значно збагатили силует церкви. Стіни храму на кутах і вівтарній апсиді оздоблено пілястрами, які вгорі переходять у складний профільований карниз. Щілиноподібної форми з півциркульним завершенням вікна оздоблено профільованими наличниками. Портал оформлено колонками коринфського ордера. Підлога у храмі чавунна, узорчата. Дерев'яний іконостас виконано 1784 року в стилі рококо. Він мав срібні карбовані царські врата вагою більше двох пудів роботи майстра Г.Чижевського. На їх позолоту пішло 66 червінців. Зараз ці царські врата знаходяться в "Колекції Гілбертів" лондонського музею "Сомерсет хаус". Різдвобогородицьку церкву прикрашали живописом декілька разів. Перші розписи храму не збереглися. У 1817 р. київський художник Іван Квятковський розписав храм, але під час Другої світової війни розписи були дуже пошкоджені. І тільки у 1966-1970 рр., за проектом архітектора І.Макушенка, храм був повністю відреставрований. Внаслідок робіт на головному фасаді відкрито чудовий портал, а також бокові двері у прибудовах.

Довгі роки церква на цьому місці була цвинтарною та мала назву Успенської. Новий, освячений вже на честь Різдва Пресвятої Богородиці храм з'явився у 1696 році. До речі, невеликий цвинтар існує й сьогодні, а біля стін церкви у 2014 році похований митрополит Володимир (Сабодан). Дзвіниця, що розташована поруч, храму не належала. Побудована вона у 1761 році й називається дзвіницею на Дальніх печерах. У той час вона входила до оборонної системи лаври.

З оглядового майданчику відкриваються красиві види на Нижню й Верхню лавру — з Великою лаврською дзвіницею, комплексами Ближніх й Дальніх печер, мальовничі дніпровські схили і міст Метро. Особливо красива Лавра весною (кінець квітня - початок травня), коли на схилах щедро цвіте бузок і рясно буяє зелень.

Гарна церква у бароковому стилі. Біля неї знаходиться цвинтар, де поховано багато державних і військових діячів 19 ст., а також митрополит Володимир (Сабодан).

Ми тут вінчались. Гадаю, цим все сказано.

Тут проходять перші служби семінаристів

Улюблений храм ???? Завжди приходжу до нього, коли буваю у Києві))) Побувавши один раз на службі і він уже живе в твоє серце ❤️

Улюблений храм ???? Завжди приходжу до нього, коли буваю у Києві))) Побувавши один раз на службі і він уже живе в твоє серце ❤️

Дуже красивий храм. Як зовні, так і всередині. Особливо після останньої реставрації. На стінах чудовий розпис. Храм теплий в холодну пору року. Напевно через це Тут часто хрестять дітей. Якщо втомився - можна сісти і відпочити на лавках біля стіни всередині храму. Так як храм знаходиться на пагорбі, пам'ятаю років 10 тому в купол ударила блискавка і обпекла його. Навколо храму багато поховань. З боку Співаючого поля розташований Різдвяний цвинтар на якому багато видатних людей .

Маленька церква в оточенні могил. Це було тихе місце, мабуть тому, що воно розташоване на краю монастиря.

Дуже красива та радісна церква. Слава Богу, що є Лавра.

Безсумнівно, один з найприголомшливіших і пронизливо вишуканих православних храмів стародавнього Києва. І, звісно, ​​варто згадати про сусіднє старе кладовище. Один з найвідоміших, який став місцем спочинку величезної кількості найбільших синів Російської імперії. Безумовно, одне з найкрасивіших кладовищ Києва та Росії взагалі. Якщо, звичайно, про цвинтар так говорити не можна....

Люблю бувати у Києво-Печерській Лаврі, у храмі служать службу духовенство та студенти семінарії УПЦ. Красиві піснеспіви. Гарне місце. Можна сказати кохане.

Маленькі, навколо багато могил

Переходиш поріг Лаври Печерської та входиш у зовсім інший світ, інший вимір. Час сповільнюється і більшість проблем, що дзижчать в голові-іде, поступається величі тієї святості, яка ширяє там всюди. Навіть не будучи представником цієї релігійної конфесії, рекомендую відвідати це неймовірне, за своєю красою, місце. Особливо трепетні прогулянки навесні та восени.

Чудове тихе місце біля нижніх печер Києво Печерської Лаври. Не зовсім просто знайти цей храм, але чуйні люди підкажуть)

????…

????…

Поруч із храмом лаврський некрополь. Можна бути схожим серед могил, помовчати, почитати Псалтир. Краще місця і не забажаєш

Красиві церкви. Можу оцінити лише архітектуру. Решту не знаю. Була там на сумній церемонії.

Не думав, що таке скажу але цвинтар біля храму вельми фотогенічний, атмосферний)

На внутрішніх розписах храму багато потік, протікає стеля, храм терміново потребує ремонту

Це остання церква, яку ви побачите в Першці.

Пресвята Владичице наша, Богородиця моли Бога за нас!

2 рази хрестили малечу

Незвичайне місце, наповнене спокоєм та світом.

Умиротворююче місце

Все добре, чудово.

Дуже цікаве місце для відвідування

приємно

можна сходити з друзями

Дуже гарне місце ????

Дуже гарне місце ????