Шевченківський Гай

Чудове місце для відпочинку та прогулянки на свіжому повітрі. Можливість зануритися в побут прадідів з усіх куточків України. Особливо гарно влітку. Взимку частина будиночків зачинена.

Відвідали музей в лютому місяці. Снігу вже майже не було, гарне місце щоб погуляти без метушні. За вхід можна розрахуватись на вході Google Pay, зручно і без черг.

Надзвичайне історичне місце,де збереглися стародавні дерев'яні будиночки різних місцевостей західної України. В музеї представлено Львівщину, Покуття, Поділля, Буковину, Гуцульщину, Лемківщину, Бойківщину та Закарпаття. Кожний куточок представлений різним видом дерев'яних будівель та споруд, а також холмиста місцевість надаю свого колориту. Що здивувало,що такий цікавий музей знаходиться майже в центрі міста, серед безліч дерев де можна сховатися в літку від палючого сонця. На протязі мандрівкою музеєм зустрілося багато іноземців, що відкривають для себе Україну. Прогулянка музеєм зайняла майже весь світловий день. Вартість вхідного квитка для одного дорослого станом на жовтень 2021 становить 70грн.

Прогулюючись Музеєм народної архітектури і побуту імені КлиментіяШептицького, немовби "машиною часу" переносишся на 100, 150, 200 і навіть 250 років назад. Більше 120 пам'яток архітектури, які утворили шість міні сіл : "Львівщина", "Бойківщина", "Гуцульщина", "Лемківщина", " Буковина" і "Поділля" , дають змогу до певної міри, побачити умови життя і побуту людей XVIII, XIX і початку ХХ століть, на цих теренах. Також в музеї знаходиться 6 дерев'янихцерков із західних областей України.

Дуже класне історичне місце. Думаю що літом там ще краще хоча зима має свої плюси. Таке враження що прбували на хурорі поблизу Диканьки. Правда багато експонатів було закрито та всеодно там круто , рекомендую. Вхідний квиток не дорогий і того вартий.

Вхід 70 грн, і запитують сертифікаии або ПЛР (якщо що) Ми вирішили пройтись до музею, бо були недалеко і навігатор повів через підйом на гори (пагорби). Але пройтись помилуватись природою нетронутих дерев, побачити цікаві скульптури за творами Т.Шевченка- того вартувало. На території музею дуже багато споруд різних часів, побачили саме стару хату, і самі новіші. Шкода, що хати були замкнуті, було б цікаво подивитись на інтер'єр, але все одно було пізнавально. Можна було побачити як змінювались хати з віками, то просто дерев'яні, потім мазанки, далі ще й білили), десь прикрашали синькою, десь каміньцями. І на згадку зробили собі "монетки" :) та послухали історію. Прикро правда, що іноземці курили не у відведених місцях для цього.

Супер! Давно хотіла відвідати це місце, і не пожалкувала! Хатки дивовижні просто, багато з них мають що показати й всередині ! Як добре, що в нас є змога побачити те все на власні очі. В таких хатах народилось багато тих, кому зараз за 50р. Дивовижна але не така вже й далека історія, наша безцінна культура в цих будівлях. Я була в захваті, коротше. А квитки - як у всіх українських музеях, невиправдано дешеві ????‍♀️ 70грн

В північно-східній частині древнього Львова, недалеко від Високого замку, у мальовничому парку, що зветься Шевченківський гай, знаходиться одна з найбільших перлин міста - Музей народної архітектури та побуту у Львові. Музей був створений за етнографічним принципом, у 1971 році, з метою порятунку пам'яток дерев'яної архітектури, предметів побуту і зразків народного мистецтва усіх історико-етнографічних груп Західної України, що сформувались наприкінці XIX - початку XX століття. Це Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина, Волинь, Поділля, Полісся, Буковина, Покуття, Закарпаття і Львівщина. Кожній з них присвячений окремий сектор мікросело, де поряд з житловими будівлями знайшли своє місце господарські, виробничі, сакральні. У об'єктах обладнанні відповідні інтер'єри, що дає відвідувачам повну картину життя, праці і відпочинку мешканців західноукраїнського села кінця XIX - початку XX століття. Сьогодні львівський скансен є одним з найбільших музеїв під відкритим небом в Європі. На території, що становить 36.5 гектарів, відтворено 110 пам'яток народної дерев'яної архітектури. Серед них хати, найстаріші з яких збудовані у 1749, 1792, 1812, 1846, 1860 роках, господарсько-виробничі споруди (водяний млин, вітряки, сукновальня, тартак, кузня, олійня). Цікавими є будівлі та споруди, які характеризують карпатське полонинське господарство та лісозаготівельний промисел. Особливою окрасою та гордістю Музею є його храми. В Музеї їх налічеється сім, що є найбільшою добіркою сакральної архітектури у світових скансенах. Рекомендую поринути в історичний побут наших предків.

Яскраві і теплі спогади про це чарівне місце. Чудові зелені пейзажі,якщо ви відвідали його в літній період, саме місце дихає історією і вся етно культура того часу наче оживає,коли виходять актори одягнені в національних костюмах і відтворюють автентичність того часу пораючись на подвір'ях з хатинками під солом'яними стріхами. Релаксуючий і заспокійливий відпочинок для всієї сім'ї, прогулюючись зеленим гаєм між старовинних будівель , споруд і церков під спів птахів. На території розміщені біотуалети , маленькі кафе і сувенірні куточки. Прохання до адміністрації Google, змінити назву з "Шевченковский" все таки на Шевченківський гай, оскільки місце розташоване в серці Львова, культурної столиці України.

Це місце де оживає історія. Тут можна роздивитись побут наших пращурів, постріляти з лука, побувати на справжній пасіці, відвідати старовинну школу, побачити вітряний та водяний млин, та скуштувати справжні українські традиційні страви. Деяким хаткам від 77-173 років і це просто дивовижно, що вони і досі збереглись у такому гарному стані. Доречі, у Вінницькій області хатки були зовні не дерев'яні, а обмащені глиною з соломою, а зверху вже їх білили, а от віранду робили дерев'яну і вішали гарні фіранки на вікна. Тому я дійсно була дуже здивована і тим цікавіше для мене тут було. Вхід для дорослого: 70 грн, діти до 6 років безкоштовно. Від 6 років 40-45грн Всі хатки та церкви були відкриті для огляду.

Дуже затишне і колоритне місце за півтора кілометра від ратуші. Тут зібрані зразки жила та побуту з різних куточків західної України. Тут зелено, тихо та затишно. Чудове місце для родинного дозвілля.

Дуже гарне місце. Тут вже не перший раз, але хочеться повертатися ще. Біля кожної будівлі почуваєш себе мандрівником в часі. Краще відвідувати тоді коли будуть проводитися майстер класи, або співи. Тоді зовсім наче мандрівка в часі. З мінусів лише місце розташування, від місця зупинки треба пройти більше 10 хв ( залежить від швидкості як йти). Мы взагалі пройшли з гори Високий Замок, і цей шлях сподобалося більше ніж з зупинки. Бо йдучи можна було насолоджуватися природою. Особлива подяка працівникам, в Шевченковському гаю дуже чисто і гарно. Гарні квіти, доглянені дерева, кущі. Всім раджу приділити час, Щоб побувати тут (краще пів дня і більше) П.с. як буду у Львові ще раз, то відвідаю ще раз

Цікавий тематичний парк.Трохи незручно добиратися,якщо власним ходом.Від громадського транспорту близько 2км пішки. Для відвідування даного парку потрібно виділити значну частину часу,щоб ретельно все оглянути та насолодитися атмосферою

гарний парк середньовічної культури та архітектури, дуже автентично передані найточніші елементи будівель, побутових звичаїв та інструментів, дуже гарні лебеді, багато місця де можна присісти відпочити, дуже гарні краєвиди

Гарне місце для прогулянок. Можна провести цілий день. Не зручно пересуватись з коляскою, бруківка та холми. Багато будинків були зачинені навіть в робочий час, спеціально подивились на сайті перед приходом

Кращого місця для проведення Різдвяних свят не знайде у Львові. Дякуєм за коляду . Христос народився. Славити його.

Дуже атмосферне та людне місце, у вихідні тут повно дітей та дорослих. Вхід платний - 50 грн, діти до 6 років - безкоштовно. Можна прогулятися, по фотографуватися та перекусити. Територія доволі велика, потрібно взувати зручне взуття. Лише кілька хатинок відкриті, в них можна зайти і відчути настрій того часу. В гарну погоду можна посидіти на траві та перекусити щось з того що візьмете з собою. ➖ людно та лише 2 чи 3 будиночки відкриті ➕ є велика гарна парковка (не знаю чи платна), велика територія, можна посидіти на травичці, гарне місце щоб запросити друзів з інших міст

Обожнюю це місце???? старовинний побут, будинки збудовані власноруч нашими прапрадідами. Цікаво, пізнавально та надзвичайно гарно. А ще, тут можна одружитись за добу і мати атмосферні фото.

Серед плюсів круте місце з автентичними будинками та будівлями з культурною спадщеною з усіх куточків України. Прогулянка 4-6 год з дитиною гарантована ще якщо фестиваль то тим більше. Немає смуги для проїзду дитячих візків. Дитячий майданчик на території поламаний, досить часто їздять автомобілі. Деякі будинки занехащені.

Красиве місце для відпочинку-прогулянки для дорослих, а також і з дітками. Рекомендую ????

Досить інтересне місце. Можитк ходити там самі або взяти екскурсовода. На теретероії музею продають сувеніри також можна зробити фотографію в костюмі на пам'ять.

Я львів'янка, тому це місце для мене не нове. Але гостеві вирішила показати, на жаль, у будень. Половину , якщо не більше, ми не побачили: віконниці закриті, хати також, що змогли, дивилися через вікна. У садиби теж не змогли попасти на подвір'я, бо вони закриті. Як і церкви. Я розчарована!!! Заплатити немалі гроші за вхід(100 грн з людини), щоб побачити ззовні хати. То це ж можна безкоштовно, і швидше зробити через інтернет. В будні дні не рекомендується там бувати!!!!

Дуже класний гай, які там прекрасні хати начебто переносишся в далеке минуло. Які роботи з дерева такі будиночки, стайні , печі. Є гарне озеро де плавають лебеді, качки також є вівці, коники , ослики живі. Ми побували в зимову пору гуляли аж 3 години іто нам будо замало, обов’язково приїдем сюди в теплу пору року літом і проведем тут цілий день тут справді є на що подивитись, історія і культура нашого українського народу, всім раджу сюди приїздити )

Місце, де відпочиває душа, розум, тіло!!! Попадаєш в минуле, таке все тепле, рідне... ! Є що діткам показати, як колись жили наші пращури! Паркова зона! Чудове місце для відпочинку!

Один з найкращих музеїв під відкритим небом , який доводилося відвідати Територія величезна Музей розвивається і вдосконалюється Вартість всього на всього 50 грн На території представлені старовинні хатки і речі побуту з різних регіонів, зокрема : Львівської , Закарпатської та інших областей Трохи схожий на скансен в Ужгороді чи Колочаві, але в рази більший На території окрім хаток є церкви навіть перевезені з Польщі Цікаво відвідати як дорослим , так і дітям Рекомендую

Музей народної архітектури і побуту Климентія Шептицького. Вхід платний, для дорослих - 50 грн., для студентів - 30 грн. На територію можна зайти до 8-9ї вечора, точної години не знаю. Тут буде цікаво і львів'янам, і гостям міста. На території можна побачити багато пам'яток архітектури із різних етнографічних зон: Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина, Буковина, Поділля і Львівщина. Тут можна побачити селянські хати, декілька церков,копії млиніа, криниць, вітряків, тощо. На період карантину хатинки зачинені.

Чудове місце для відпочинку, ціна 50 грн за дорослого, раджу відвідати із сім’єю тільки краще йдіть із самого ранку і на цілий день, класно❤️

Дуже цікавий музей вже третій раз туди пішла і кожен раз щось нове

Це одна з кращих принад Львова!Це як інший світ,оаза у місті Лева,де ти поринаєш у етнографічну історію та неймовірні пам'ятки нашої держави.Однозначно рекомендую у любу пору року кожний знайде для себе щось прекрасне!А фотки бомба!

Класне історичне місце є на що подивитися. Хоча більшість експонатів було зачинено та все одно там супер класно. Думаю що літом там красивіше, але і зима має свої плюси. Рекомендую всім.

Дуже величезна територія.Гуляти можна не один день.

Сподобалось. Гарна локація, щоб провести вільний час.

Атракції серед лісу для дітей і дорослих на весь день. Є що побачити, є чим зайняти руки, є де поїсти. Пізнавально, весело, все доглянуте, багато персоналу, які вам залюбки пояснять, що тут і до чого. Раджу однозначно????

Гарна атмосфера, спокійно і красиво. Є багато майстер-класів з писанкарства, стрільби з лука, музичних інструментів та інше. Парк розділений на різні області, можна закачати акдіо гайд. Вхід 50грн дорослий, обійти все можна за півтори години.

Музей під відкритим небом. Тут можна гуляти цілий день. Велика територія. Цікава експозиція!

Музей знаходиться далеченько від центру, але можна доїхати громадським транспортом. Цікаво, красиво, але в холодну пору року не погуляєш... Ніяких кав'ярень немає, враховуйте це???? Думаю, влітку тут неймовірно! Приїдемо ще.

Цікавий музей, велика територія, можна за кілька годин обійти і побачити різні зразки народної архітектури. Всередину будинків не можна зайти в понеділок і вівторок, але музей все одно відкритий у ці дні. Найкраще йти туди на свята або фестивалі

Чудове місце! Доглянуте, акуратне, продумане. Багато цікавих експонатів. Майже в кожному будинку була людина яка з задоволенням і запалом нам розповідала про той будинок. Не порівняти з Київським селом Пирогова, тут в рази краще. Окрема подяка персоналу!

Були на Різдвяні свята там. Надзвичайно сподобалось! Колядували, танцювали танець Млин «Дриґ»

Дуже гарний музей під відкритим небом, можна познайомитися з історією побуту західної України, купити сувеніри та просто відпочити. Є діюча церква, фотозона з костюмами аутентичними. Ціни дуже приємно здивують. Завітайте до гаю !

Чудовий музей для сімейного відпочинку. Часто проводяться різні концерти та інші цікаві заходи. На вихідних є можливість перекусити поряд із сценою. Проводяться різні майстер-класи. Є невеличкий зоопарк. Вартість квитків цілком адекватна, 40 грн дорослий, 20 грн дитячий, діти платять з 6 років.

Самобутня архітектура Західної України посеред лісу - все, що потрібно для неспішної і пізнавальної прогулянки.

Були взимку, -7 градусів, дубарь на дворі, а в гаю ніде зігрітися. У хатах зачиняють двері, щоб ти замерз за свої гроші.

Скансен на Кайзервальді був відкритий у 1971 році. Ідея створення цього музею належить відомому українському вченому Іларіону Свєнціцькому, який наприкінці 20-х років XX сторіччя започаткував роботу зі створення музею просто неба. Коли у 1920-х громада села Кривка після побудови нової церкви вирішила розібрати стару (1761 р.) дерев'яну церкву святого Миколая з трьома стрункими мальовничими вежами, український мистецтвознавець та дослідник стародавнього українського мистецтва Михайло Драган, з допомогою місцевого пароха о. Маркелія Куновського, зумів переконати селян у тому, щоб вони стрималися із її розбиранням. Завдяки наступним клопотанням митрополита Андрея Шептицького та його брата блаженного Климентія Шептицького в 1930 році церкву під наглядом та керівництвом М. Драгана було розібрано, перевезено й зібрано у Львові, як церкву для потреб монастиря оо. Студитів, де вона стала першим експонатом майбутнього музею. « Складно сказати, яка б доля чекала цей шедевр дерев’яного зодчества, яким є невеличка бойківська церква зі села Кривка, що на Турківщині та яка сьогодні є окрасою Музею народної архітектури та побуту у Львові, якби не те, що на той час парохом у цьому селі був о. Маркелій Куновський. Згідно з одними джерелами, ця церква, посвячена отцю Миколаю, була збудована 1761 року, а, згідно з іншими - 1763-го. Вона довго задовольняла потреби мешканців села, кількість яких ніколи не перевищувала 400 осіб, а в 1920-х роках зросла майже вдвічі, а тому громада села вирішила розібрати стару церкву і на її місці поставити нову. (...) Стару церкву очікувала доля багатьох дерев’яних церков: її або могли продати в якесь інше бідніше село, або просто використати дерево на опалення. (...) Під час дискусії з громадою щодо майбутнього старої церкви отець Маркелій Куновський звернувся до відомого мистецтвознавця Михайла Драгана, який попросив допомоги Митрополита Андрея Шептицького і переконав його, що варто викупити в села цю церкву і перевезти її до Львова. Під керівництвом М. Драгана стару церкву розібрали й перевезли до Львова, у теперішній Шевченківський гай, започаткувавши у такий спосіб Музей народної архітектури й побуту просто неба. Церкву перевезли возами з Кривки і змонтували на новому місці 1930 року. » У 1966 році за ініціативи працівників Музею етнографії та художнього промислу розпочалися певні роботи, зокрема, був створений відділ народного будівництва, який у 1971 році реорганізований у Музей народної архітектури і побуту. 2013 року музей отримав грант ЮНЕСКО розміром 300 тис. доларів. У рамках дворічної програми передбачалося проведення семінарів та аналіз попиту, покращення туристичної привабливості, вивчення досвіду інших музеїв. Планувалися також витрати на рекламу та купівлю спеціального обладнання для архітектурного відділу та фондосховища. Були заплановані ремонти майстерні, адміністративного корпусу, фондосховища та хати із села Шандровець. Для працівників мав бути пошитий фірмовий одяг. 1 грудня 2016 року Музею народної архітектури та побуту у Львові присвоєно ім'я блаженного Климентія Шептицького [4]. Відтепер скансен, відомий серед львів'ян як «Шевченківський гай», матиме назву «Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького». Доречі, назва музею «Шевченківський гай» ніколи не мала офіційного статусу .

Дуже популярне місце як для місцевих так і для туристів...вхід на територію платний 40грн. станом на 2019рік. На території музею мржна дуже гарно і довго) прогулятись...поринути в історію!На території є міні зоопарк для дітей це дуже великий плюс!Атмосфера спокійна!Ще можна організувати собі пікнік на великій галявені.

Чудовий парк-музей під відкритим небом! Доглянуто, цікаво та пізнавально. І неймовірний бонус - природа! Могутні дуби, смереки вражають. Зі схилів спостерігаємо віковічний Львів. Нагадує парк-музей у Києві " Пирогово", тільки там більше експонатів.

Якщо вам цікава архітектура, історія і побут стародавніх українців, то вам сюди ) гарна атмосфера, велика кількість пам'яток, все зроблено для комфортного відпочинку

Гарно, багато хат відкрито, можна відпочити на зеленій травичці. Але не скрізь є хороші стежки. Якщо ви були в Пирогово в Києві, то даний музей вас не надто вразить, навіть Ужгородський менший за розміром, але виглядає охайніше. Але якщо ви нікуди не поспішаєте і все бачили у Львові, то завітайте і сюди. Обов’язково зайдіть в школу, вона запам’яталася найбільше.

Сьогодні вивалялись у болоті, захотіли на дерев’яного коника залізти:( на території Козацької слободи. Взагалі хочеться чистіших стежок. Хоч би з каміння, як на фото.

"Як це взагалі можливо? слів нема!" - очі стають квадратні, їм бракує кисню, і єдине, що залишається зробити це викликати швидку. Така реакція у людей на моє щире зізнання що у Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького я ніколи до того не ходив. Даремно шукаючи у кишені нашатирний спирт, щоб привести до притомности, того чи ту, кого я так шокував, я намагався якось виправдатись, мовляв, ну так живу у Львові, але ніколи не був у Шевченківському Гаю, ну... ніколи не цікавився "народним побутом", так би мовити. Гаївок не водив, колядок не співаю, бо голосу не маю. Не вірять. І от нарешті вчора ЦЕ зі мною сталося. Глибоко зачарований, вражений, щасливий. Скансен - тобто музей просто неба, 54 садиби - тобто як велике село недалеко від центру Львова. Прийшов і ніби опинився десь далеко далеко від цього місця і цього часу. Це ідеальна мандрівка для тих, хто хоче вирушити у далеку подорож - але має лише кілька годин. Придбавши квитки, побачив рекомендацію мобільного додатка izi.TRAVEL - де є авдіо тур із геолокацією. Тобто ти ходиш, а з телефона тобі гід розподіває про все, що минаєш. Дуже інфомативно і ненав'язливо! Охоронець сказав, що я перший, кого він бачить, хто встановив додаток. Часи і етнічні риси еклектично, на перший погляд, переплетені між собою. Але це і є та наша мітологічна Україна, якщо вдуматись. Тут бойківська хата, там гуцульська ґражда, там лемківська церква із скульптурами на теми Антонича, ще якась Буковинська стайня, козацький човен. Різні ремесла, колоритні і дуже милі бабці і вуйки - "господарі" кожної обори. Привітні! Є старий крук, буськи, лебеді, коники, кролики, маленький яструб, кури, індокачки, - живуть собі непогано та й інших розважають. Словом, у скансені можна втратити лік часу і провести там цілий день, а потім повертатись і повертатись. Із мінусів - на чверть Гаю звучить жахлива кічова псевдо укр" музика - із закладу "Співоче поле". Дуже гучно, дуже не в темі - всілякі зірки "вітчизняної естради" типу білозір ну аж ніяк не личать такому автентичному і чудовому місцю. Але цей мінус легко виправили одним натиском кнопки.